Ken

Ken: стихи


До батьків прийшло маля
І питає в тата:
«Як зустріну москаля,
Як його впізнати?»

Батько вуса закрутив:
«Ніде правди діти,
Впізнавати москалів
Мусять навіть діти.

Наче на очах бельмо
У Вкраїни-нені:
Ми вареники їмо,
А москаль – пельмені.

І як небо і земля -
Мова і культура:
Балалайка в москаля,
А у нас – бандура.

Самогон москаль лига,
Аж допоки п’ється,
А нап’ється – то рига
Чи брутально б’ється!

А вкраїнці, синку, бач,
Не така порода
і хиляють спотикач,
доки лізе в рота.

Обісцяв Микита ліфт,
А Нікіта – сходи:
То світоглядний конфлікт
Заходу і Сходу!

В москалів народ «в бєдє»,
А у нас – бідує.
Можновладець в нас краде,
А у них – ворує.

В них «дорогі» й «дуракі»,
Темні, некультурні.
Ми, вкраїнці, не такі –
В нас шляхи та дурні!

І замислилось хлоп’я:
«Хоч тікай із хати -
Я і вся моя сім’я –
Кацапидла кляті!»

the-mockturtle

Сразу видно, что филолог, а не ракетчик ;-)

Лакеи вечные Европы,
Её духовные рабы,
Вы извратили отчий опыт
И предков предали гробы.

По прихоти дурной холопы,
Прислужники чужих затей,
Вы быдлом сделались Европы,
Вы полюбили свист плетей.

Вы предавали Русь стократно,
Чужому - вверившись - уму.
Вас Русь прощала, но обратно
Тянули шею вы к ярму.

Вам Родины милей - чужбина.
И суждено вам потому
Знать волю… только господина
И вечно кланяться ему.


Елена Лаврентьева, 2003 (?) год.

[1..2]